ПАМ'ЯТЬ ГОЛОДОМОРУ, ПАМ'ЯТЬ СЕРЦЯ...

Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна —

Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…

Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,

І розгублене небо ковтало задушений плач.

Шаленів людомор – лютували нові яничари,

І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп…

Над Полями Святими замучені душі ячали,

І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.

Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви

І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід…

Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,

Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.

Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! 24 листопада в нашій державі відзначається День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя. 1932 рік… тридцять… чорний рік. Прах семи з половиною мільйонів стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників і довговічних боржників. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 — 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок — Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

З метою поглибити знання учнів про роки голодомору в Україні та його наслідки для українського народу, та з метою виховувати повагу до історичного минулого свого народу, який вистояв і проніс свої традиції через різні випробування, 23 листопада у Ваньковицькій СЗШ I-II ст. педагог-організатор Мільчановська О. І. провела годину-реквієм «Запали свічку пам’яті». Учні вшанували пам'ять невинно вбитих українців хвилиною мовчання, передаючи один одному запалену свічку. Діти прикріпили до карти України незабудки – символ пам’яті жертв голодомору. Присутні зі сльозами на очах і трепетом у серці переглянули кілька відеороликів про ці страшні події, а історичну інформацію можна було почерпнути з книжкової виставки «Схилимо голови в скорботі», яку організувала шкільний бібліотекар Кравчишин Г. М. Дев’ятикласники під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Сарабахи Г. І. виготовили з кольорового паперу букет синьо-жовтих незабудок. Мільчановська О. І. попросила учнів приєднатися 24 листопада о 16:00 до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_120407.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_120704.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_120709.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_120927.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121057.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121342.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121426.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121430.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121523.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121727.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121833.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121906.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_121958.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122044.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122242.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122254.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122326.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122424.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122455.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122525.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122600.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122635.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122644.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122820.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122830.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122854.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122927.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122937.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_122959.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_123230.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/received_1896008313802274.jpeg/Files/images/2018-2019/golodomor/received_211215276428793.jpeg/Files/images/2018-2019/golodomor/received_264863287712275.jpeg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_123055.jpg/Files/images/2018-2019/golodomor/20181123_123023.jpg

У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік.

Наші ноги розпухлі узули

В кирзяки-різаки у той рік

У той рік мати рідну дитину

Клала в яму, копнувши під бік,

Без труни, загорнувши в ряднину,

А на ранок — помер чоловік.

І невтомну трудягу старого

Без хреста повезли у той бік,

І кістьми забіліли дороги

За сто земель сибірських, сто рік.

У той рік і гілля, і коріння —

Все трощив буревій навкруги…

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорбота німа край могил.

Кiлькiсть переглядiв: 540

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.