І ПАМ'ЯТІ СВІЧА НЕ ЗГАСНЕ...
...Історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.
Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу України. Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Сьогодні, коли від початку Голодомору минули десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безневинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
22 листопада педагог-організатор Мільчановська О. І. провела годину-реквієм «І пам’яті свіча не згасне». Діти створили стіну-пам’яті «Не дамо загасити свічку»: молодші школярі виготовили колоски, а старшокласники – символічні свічки. До перегляду були запропоновані відеоролики: «Ми пам’ятаємо! Ми сильні», «Свіча», «Де б ти не був – вшануй». Передаючи запалену свічку один одному, усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять убієнних голодом та політичними репресіями.
Також у школі діє тематична виставка «Схилимо голови в скорботі», яку підготували педагог-організатор Мільчановська О. І. та шкільний бібліотекар Кравчишин Г. М.
Для наймолодших учнів нашої школи було запропоновано перегляд мультфільму «Історія про дівчинку, яка наступила на хліб».
Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Коментарi