Марафон "Читаємо поезію"
«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує!», – говорив до нас Тарас Шевченко. І це беззаперечна істина. Бо справді, що ж таке поезія? На це питання конкретної відповіді нема. Кожен розуміє це поняття по-своєму. Поезія – це те, що не дає людям згаснути. Це щось прекрасне, без чого ми не уявляємо своє життя. З поезії ми черпаємо як цінувати дружбу, як ніколи не здаватися, як відстоювати свої права; як любити батьківщину, золоте сонце, зелену траву, барвисті квіти, спів соловейка, шепіт вітру, голубий безмежний простір неба... Поезія вчить нас кохати. Вона промовляє до нас сильним голосом Шевченка і Франка, ніжними устами Ліни Костенко і Лесі Українки, жартує словами Степана Олійника... Інколи людині просто необхідно піти в книгарню та погортати книжки. Коли людина, маючи годинку, піде до стелажа із українською поезією, то вона знайде те, що відповідатиме її емоціям в ту хвилину.
В понеділок 12 листопада вчителем української мови та літератури Ваньковицької СЗШ I-II ст. Ільницькою С.Ю. було проведено марафон «Читаємо поезію», в якому взяли участь як учні, так і вчителі школи. Учасники марафону з радістю декламували улюблені вірші відомих українських поетів.
ц
Коментарi